Делись здесь своими благословениями для назидания твоих братьев и сестер.
Также можешь писать о своих размышлениях, откровениях, которые открывает тебе Бог.
“Римлян 15 глава – догоджай іншому а не собі!”
«Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.»(Рим. 15:1-2)
Навколо нас дуже різні люди: різні погляди, різний соціальний стан, інтелектуальний. В церкві так само зібрані різні люди))) І буває важко прийняти іншого, в силу того, що ти щось вмієш чи знаєш краще або реагуєш швидше. У вас таке буває, що я в серці починаєш панікувати, дратуватись, коли не так як я планую, тому що хтось не може нормально щось зробити чи вчасно і оперативно виконати щось важливе??!! Але це не правильно… В Церкві так би мовити, в духовному плані, є пологовий будинок, садочок, школа, універ і т.д. І кожен християнин перебуває на різному етапі в певний відрізок часу. Часто ми забуваємо про це і тоді ми від новонароджених християн вимагаємо «доказувати теорію ймовірності»))) так у мене теж є таке. Якщо я так чиню, то це є, в певній мірі, догоджання собі, тому що я переслідую свої цілі, свої вимоги і бачення. Є ціль і я не бачу перепон. Христос чинив по-іншому. “Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.” (Рим.15:7) В Нього була ціль – Він мав виконати волю Небесного Отця, але Він помічав людей навколо себе і відповідав на їхні потреби. Він не Собі догоджав, а іншим. З любов’ю і терпеливістю відносився і відноситься, коли я роблю щось не так і поводжу себе дуже смішно, повертаючись до немовлятства. У цьому нам всім, особливо зрілим християнам треба рости, нехай Господь кожного з нас благословить не думати про себе більше ніж є і служити один одному і Богу нашою терплячістю, любовью і смиренністю!
Дякую за те, що ділишся думками, які Бог кладе тобі на серце, класні роздуми і корисні висновки!
Alex G.
11 годы тому назад
Привіт, брати і сестри!
Хотів поділитись благословенням! Господь дарує нам можливість проводити церковні домашні групи на тижні по вивченню Біблії! На групі, яка відбувається на правому березі , на днях ми проходили текст із 3 Царств 1-15, про Соломона. Бог поклав на серце поділитись деякими думками, які ми обговорювали на групі, про молитву Соломона.
5 вірш: «У Ґів’оні з’явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!»
Цікаво уявити, якщо б зараз Господь зявився перед тобою і сказав: «Що маю дати тобі?», що б ти відповів, чого б прагнуло твоє серце, – Господнього чи свого власного?
7 вірш: «А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.»
Молитва Соломона починається із смирення і визнання того, що це не люди, царство чи батько Давид поставили Соломона на трон та таку відповідальну місію, а сам Господь: «Ти вчинив Свого раба царем». Далі ми бачимо визнання Соломоном своєї слабкості та недосвідченості перед Богом. Як часто ми знаємо випадки із історії, коли молоді царі, приходивши до влади, мали превелику гординю та пихатість. Оскільки вони отримували владу, багатство, вплив над людьми, і хотіли прославити тільки себе і свої діла, то, як правило, такі царі перебували на троні не довгий час. «Бог гордим противиться а смиренним дає благодать». (Як.4:6)
8-9 вірші «А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту. Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?»
Ми бачимо, Соломон перш за все думає не про владу, яку він отримав, не про те, як би це використати для себе, але усвідомлює свою величезну відповідальність перед Богом за «народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту». Усвідомлюючи важливість призначення, яке дав йому Господь, він просить «серце розумне» для того, щоб виконувати це служіння, а саме, «судити народ Твій» і «розрізняти добре від злого», та додає, що це завдання є складним та непростим: керувати не ким-небудь, а великим Божим народом. «Бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?»
Дивлячись на ставлення Соломона до того, що дає Йому Бог та його прохання до Нього, дійсно захоплюєшся. Він не просить про земні речі, які б могли йому знадобитись, як царю: збільшення багацтв і володінь, перемоги над ворогами, особистої слави та визнання. Соломон просить мудрості в тому, що дав Йому Господь, щоб правильно впоратись з тим, що у нього вже є від Бога!
І ось яка реакція Бога:
10-14 вірші «І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ. І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити, то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі. А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє. А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!»
Як бачимо, Бог вчинив за словом Соломона, а також благословив його тими земними речами, які той навіть не просив. Чудова історія, яка вчить нас мати правильні пріорітети в спілкуванні з Богом, в молитві: в наших проханнях до Нього. Не шукати свого, не випрошувати у Господа земних благ, думати про те, що вже нам дав Бог і розумно розпоряджатись цим у славу Божу, просити мудрості для того, щоб правильно відображати Небесного Отця перед людьми і нести Його світло, істину і любов. Якщо ми будемо шукати Господнього, тоді наше життя дійсно набуде змісту та неймовірних плодів, через що прославиться Бог. Господь в свій час додасть все, що необхідно буде нам для земного життя. Доречними тут будуть слова Ісуса Христа:
«А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!» (Єв. Від Матвія 6: 7-8)
«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.» (Єв. Від Матвія 6:33)
У мене на цьому тижні було справжнє Боже чудо. Ви знаєте, у мене був захист практики і виникли величезні проблеми, не було підпису керівника і мене не допускали до захисту… Але Бог повернув все неймовірним чином, моя керівник прийшла на захист і все підписала. Я вже захистився і славлю Бога за це 🙂
Дякую за ваші молитви і підтримку!
Alex G.
11 годы тому назад
Друзі привіт! Хотів поділитись благословінням з вами! У нас кожний четвер проводить домашня група на правому березі. В цьому році ми групою проходимо героїв Біблії. Вчора розглядали тему: покликання Мойсея. Для мене стало великим підбадьоренням те, що Господь вибрав для такої великої і важливої справи саме Мойсея:
“І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом… А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!”. (Вихід 3:7-10)
Цікаво, що Мойсей з земної точки зору взагалі не відповідав покликанню Божого обранця. Мойсей не міг нормально говорити, бо він заїкався, – як така людина могла предстати перед фараоном наймогутнішої держави тих часів, щоб чітко і впевнено говорити? Мойсей не знав Бога до того як Бог почав з ним говорити, не було Біблії, Писання – тому у нього були великі сумніви і переживання після розмови з Богом: чи дійсно я чув Бога? або ж мені все це примарилось? Чи варто ризикувати та робити все це? Мойсей був вбивцею, оскільки вбив єгиптянина, і саме через це втік з Єгипту і переховувся в іншому місці, – тому він не хотів йти назад в Єгипет де всі знали, що він зробив і відчував цей сором на собі.
Незважаючи на це Господь сказав “Іди Я буду з тобою..” (Вихід 3:12). Неймовірним благословінням є те, як Господь вибирає недостойних, слабких людей з важким минулим для того щоб робити неймовірні і великі речі найнесподіванішим чином. Найголовніше це те, що Мойсей повірив Богу і довірився Йому, навіть не знаючи Його і того, що чекає його в Єгипті.
Тому давайте, разом пізнавати Господа,слухати Його голос, молитись за наше покликання, довіряти Богу і памятати, що для кожного з нас Бог приготував особливе призначення, в якому ми не будемо самі, адже Господь сказав “Іди Я буду з тобою…”
“Римлян 15 глава – догоджай іншому а не собі!”
«Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати. 2 Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування.»(Рим. 15:1-2)
Навколо нас дуже різні люди: різні погляди, різний соціальний стан, інтелектуальний. В церкві так само зібрані різні люди))) І буває важко прийняти іншого, в силу того, що ти щось вмієш чи знаєш краще або реагуєш швидше. У вас таке буває, що я в серці починаєш панікувати, дратуватись, коли не так як я планую, тому що хтось не може нормально щось зробити чи вчасно і оперативно виконати щось важливе??!! Але це не правильно… В Церкві так би мовити, в духовному плані, є пологовий будинок, садочок, школа, універ і т.д. І кожен християнин перебуває на різному етапі в певний відрізок часу. Часто ми забуваємо про це і тоді ми від новонароджених християн вимагаємо «доказувати теорію ймовірності»))) так у мене теж є таке. Якщо я так чиню, то це є, в певній мірі, догоджання собі, тому що я переслідую свої цілі, свої вимоги і бачення. Є ціль і я не бачу перепон. Христос чинив по-іншому. “Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.” (Рим.15:7) В Нього була ціль – Він мав виконати волю Небесного Отця, але Він помічав людей навколо себе і відповідав на їхні потреби. Він не Собі догоджав, а іншим. З любов’ю і терпеливістю відносився і відноситься, коли я роблю щось не так і поводжу себе дуже смішно, повертаючись до немовлятства. У цьому нам всім, особливо зрілим християнам треба рости, нехай Господь кожного з нас благословить не думати про себе більше ніж є і служити один одному і Богу нашою терплячістю, любовью і смиренністю!
Дякую за те, що ділишся думками, які Бог кладе тобі на серце, класні роздуми і корисні висновки!
Привіт, брати і сестри!
Хотів поділитись благословенням! Господь дарує нам можливість проводити церковні домашні групи на тижні по вивченню Біблії! На групі, яка відбувається на правому березі , на днях ми проходили текст із 3 Царств 1-15, про Соломона. Бог поклав на серце поділитись деякими думками, які ми обговорювали на групі, про молитву Соломона.
5 вірш: «У Ґів’оні з’явився Господь до Соломона в нічному сні. І Бог сказав: Проси, що Я маю дати тобі!»
Цікаво уявити, якщо б зараз Господь зявився перед тобою і сказав: «Що маю дати тобі?», що б ти відповів, чого б прагнуло твоє серце, – Господнього чи свого власного?
7 вірш: «А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, а я недоросток, не знаю виходу та входу.»
Молитва Соломона починається із смирення і визнання того, що це не люди, царство чи батько Давид поставили Соломона на трон та таку відповідальну місію, а сам Господь: «Ти вчинив Свого раба царем». Далі ми бачимо визнання Соломоном своєї слабкості та недосвідченості перед Богом. Як часто ми знаємо випадки із історії, коли молоді царі, приходивши до влади, мали превелику гординю та пихатість. Оскільки вони отримували владу, багатство, вплив над людьми, і хотіли прославити тільки себе і свої діла, то, як правило, такі царі перебували на троні не довгий час. «Бог гордим противиться а смиренним дає благодать». (Як.4:6)
8-9 вірші «А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, він народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту. Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?»
Ми бачимо, Соломон перш за все думає не про владу, яку він отримав, не про те, як би це використати для себе, але усвідомлює свою величезну відповідальність перед Богом за «народ численний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту». Усвідомлюючи важливість призначення, яке дав йому Господь, він просить «серце розумне» для того, щоб виконувати це служіння, а саме, «судити народ Твій» і «розрізняти добре від злого», та додає, що це завдання є складним та непростим: керувати не ким-небудь, а великим Божим народом. «Бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?»
Дивлячись на ставлення Соломона до того, що дає Йому Бог та його прохання до Нього, дійсно захоплюєшся. Він не просить про земні речі, які б могли йому знадобитись, як царю: збільшення багацтв і володінь, перемоги над ворогами, особистої слави та визнання. Соломон просить мудрості в тому, що дав Йому Господь, щоб правильно впоратись з тим, що у нього вже є від Бога!
І ось яка реакція Бога:
10-14 вірші «І була та річ приємна в Господніх очах, що Соломон попросив оцю річ. І сказав Бог до нього: За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити, то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі. А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє. А якщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!»
Як бачимо, Бог вчинив за словом Соломона, а також благословив його тими земними речами, які той навіть не просив. Чудова історія, яка вчить нас мати правильні пріорітети в спілкуванні з Богом, в молитві: в наших проханнях до Нього. Не шукати свого, не випрошувати у Господа земних благ, думати про те, що вже нам дав Бог і розумно розпоряджатись цим у славу Божу, просити мудрості для того, щоб правильно відображати Небесного Отця перед людьми і нести Його світло, істину і любов. Якщо ми будемо шукати Господнього, тоді наше життя дійсно набуде змісту та неймовірних плодів, через що прославиться Бог. Господь в свій час додасть все, що необхідно буде нам для земного життя. Доречними тут будуть слова Ісуса Христа:
«А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання!» (Єв. Від Матвія 6: 7-8)
«Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться.» (Єв. Від Матвія 6:33)
У мене на цьому тижні було справжнє Боже чудо. Ви знаєте, у мене був захист практики і виникли величезні проблеми, не було підпису керівника і мене не допускали до захисту… Але Бог повернув все неймовірним чином, моя керівник прийшла на захист і все підписала. Я вже захистився і славлю Бога за це 🙂
Дякую за ваші молитви і підтримку!
Друзі привіт! Хотів поділитись благословінням з вами! У нас кожний четвер проводить домашня група на правому березі. В цьому році ми групою проходимо героїв Біблії. Вчора розглядали тему: покликання Мойсея. Для мене стало великим підбадьоренням те, що Господь вибрав для такої великої і важливої справи саме Мойсея:
“І промовив Господь: Я справді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, і почув його зойк перед його гнобителями, бо пізнав Я болі його. Я зійшов, щоб визволити його з єгипетської руки, та щоб вивести його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом… А тепер ось зойк Ізраїлевих синів дійшов до Мене, і Я також побачив той утиск, що ним єгиптяни їх тиснуть. А тепер іди ж, і Я пошлю тебе до фараона, і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих!”. (Вихід 3:7-10)
Цікаво, що Мойсей з земної точки зору взагалі не відповідав покликанню Божого обранця. Мойсей не міг нормально говорити, бо він заїкався, – як така людина могла предстати перед фараоном наймогутнішої держави тих часів, щоб чітко і впевнено говорити? Мойсей не знав Бога до того як Бог почав з ним говорити, не було Біблії, Писання – тому у нього були великі сумніви і переживання після розмови з Богом: чи дійсно я чув Бога? або ж мені все це примарилось? Чи варто ризикувати та робити все це? Мойсей був вбивцею, оскільки вбив єгиптянина, і саме через це втік з Єгипту і переховувся в іншому місці, – тому він не хотів йти назад в Єгипет де всі знали, що він зробив і відчував цей сором на собі.
Незважаючи на це Господь сказав “Іди Я буду з тобою..” (Вихід 3:12). Неймовірним благословінням є те, як Господь вибирає недостойних, слабких людей з важким минулим для того щоб робити неймовірні і великі речі найнесподіванішим чином. Найголовніше це те, що Мойсей повірив Богу і довірився Йому, навіть не знаючи Його і того, що чекає його в Єгипті.
Тому давайте, разом пізнавати Господа,слухати Його голос, молитись за наше покликання, довіряти Богу і памятати, що для кожного з нас Бог приготував особливе призначення, в якому ми не будемо самі, адже Господь сказав “Іди Я буду з тобою…”