Гайдученко Алексей

 

Мене звати Олексій. Я народився і живу в Києві. Протягом мого навчання у коледжі та в юридичному ВНЗ я нерідко замислювався над змістом свого життя. Будучи студентом, я постійно бачив безцільне життя моїх друзів і бачив таким же своє власне життя. Десь глибоко в серці я відчував, що є щось важливіше, чого мені не вистачає, але я не розумів, чого саме. Незважаючи на те, що зовні все наче було добре і на той час у мене не було в житті серйозних трагедій чи важких випробувань, я постійно відчував апатію і порожнечу.

Одного разу мені запропонували піти на латинські танці. Я погодився, адже бажав відчути нові емоції і, можливо, знайти те наповнення для себе, якого так довго прагнув. Цей період в моєму житті тривав 5 років. На деякий час танці надали моєму життю різноманітності та радості, але ці відчуття були несправжніми та були короткотривалими. Я проводжував відчувати самотність, тому з часом у мене з’явилась нова ціль, яка, на мою думку, могла заповнити порожнечу – стосунки з дівчиною. Незважаючи на досить довгий час зустрічань, серйозність намірів, я не зміг знайти в цьому все, що хотів. Я зрозумів, що не міг дати іншій людині того, чого сам не мав у душі. Я не знав по-справжньому, що таке жертовна і безумовна любов. З часом я усвідомив, що наші стосунки будувались лише на спільних інтересах та егоїстичних бажаннях. Тоді я серйозно замислився: для чого будувати серйозні стосунки з кимось, якщо сам не знаєш, для чого живеш?!
Я почав хворіти якимись незрозумілими хворобами, і тому мої пошуки себе продовжились в активному піклуванні про своє здоров’я. Я почав фанатично ставитись до свого фізичного стану: дуже скурпульозне харчування, обтяжливі дієти, заняття східними вправами (йога). Незважаючи на всі зусилля, життя все одно здавалось порожнім і беззмістовним. Я читав різні книжки про здоров’я, а згодом відчув бажання читати духовні книжки.

Одного разу, коли я їхав на навчання в маршрутці, я усвідомив, що ніколи не відкривав і не читав Біблію. Я приїхав в той же день додому, знайшов на поличці Біблію і почав читати. Читаючи Боже Слово, я не все одразу розумів, але були слова, які торкались мого серця! Слова Ісуса Христа не залишали мене байдужим, і я бачив у них саме ту живу істину і Божу любов, яку я так довго шукав! До цього у мене були певні страхи та невпевненість в тому, що чекає на мене після смерті, у чому моя опора та фундамент життя. Тому мене особливо торкнулись слова, які Ісус сказав людині, яка говорила з Ним про смерть і вічність, Він сказав: «Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре, буде жити…Чи ти віруєш в це?» (Біблія, Євангеліє від Івана 11:25, 26).

Після цього, у 2008 році моя знайома запросила мене в літній молодіжний християнський табір, де я познайомився з віруючими людьми з церкви. Спершу я підозріло спостерігав за ними, щоб зрозуміти, хто вони такі. Для мене було великим здивуванням побачити молодих людей, які мають непідробну радість, спокій і задоволення своїм життям. Після табору я почав ходити до церкви, яка організувала цей табір, через те, що бачив, як сильно Бог змінив і змінює людей, які були в церкві. Я бачив їхню відкритість, доброту та щиру любов, яку давав їм сам Бог! Я хотів також бути ближчим до Господа і з часом став частиною цієї теплої духовної сім’ї, церкви «Відкритих Сердець».

photo-004

У цьому матеріальному світі немає того, що може по-справжньому задовольнити нашу душу, наповнити її тим, чого ми насправді потребуємо. Усі мої попередні пошуки змісту життя, — в розвагах, у стосунках із людьми чи земних благах, не дали бажаних результатів, того наповнення, яке я отримав у Богові та Його Слові. З часом, я зрозумів, що найбільша людська трагедія — це не смерть, а життя, позбавлене Божого змісту. Господь зробив багато чудес в кожній сфері мого життя і проявив Свою силу, показуючи мені, що я на правильному шляху! Він почав очищати моє серце від зла, нечистих егоїстичних думок, які заважали мені від щирого серця любити інших та бути щасливим. Зник страх, невпевненість, порожнеча, безнадія і розчарованість.

Ісус сказав: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!» (Біблія, Євангеліє від Матвія 11:28). І це правда, це працює! Божі Слова живі і діяльні. Бог не кидає слова на вітер! Навіть вся природа свідкує про наявність Творця, все продумано до найменшого атома! Чи задумувались Ви над причиною нашого існування? Чи зупинялись Ви і думали, ким ми є, для чого ми живемо і куди ми підемо далі? Відповідь на ці запитання є, не зупиняйтесь! Багато людей  протягом всього свого життя так і не знаходять тієї справжньої любові, яка є вищою від любові людей і будь-чого в цьому світі, яка є постійною та нескінченною, тому що відмовляються шукати і звертатись до Бога. Пізнати істинну любов можна тільки в Богові, Який все наше життя піклується про нас, любить нас, навіть коли ми не поважаємо Його і не віримо в Нього. Божа любов і справедливість полягає ще й в тому, що ми маємо свободу вибору: ми можемо обирати, що наповнить наше серце і як ми проведемо наше життя.

Сподіваюся, кожен із нас зробить правильний вибір, про який не буде жалкувати!