Як добре, що після служіння у нас є можливість випити кави, чаю, з’їсти що-небудь солоденьке (адже ми його так любимо :)), поспілкуватися зі своїми друзями, відчути, що ти не один, що ти комусь потрібен.

Але, не заради цього ми приходимо до церкви. Головне — насолодитися духовною їжею, послухати, що каже нам Ісус. Саме для цього приходили прості люди до Ісуса за часів Його перебування на землі. В Євангелії від Матвія в 15 розділі ми читаємо, як зібрався натовп різних людей, тому що вони почули про милість Ісуса до однієї жінки (з язичників). Вони прийшли, тому що потребували Божої пасторській милості. Ісус відчував батьківську відповідальність за цих людей, Він дбав про їх фізичний стан: «відпустити їх без їжі не хочу, щоб вони не ослабли в дорозі.». Турбота Ісуса про людей, Його розуміння людських потреб є для нас прикладом для наслідування.

Приходячи до церкви в неділю, ми проводимо багато часу в дорозі і на самому служінні, тому чай і солодощі служать нам підкріпленням. А ще, це прекрасна можливість познайомитися ближче з новими людьми, поспілкуватися один з одним, підтримати і підбадьорити один одного! Таким чином, служіння сервісу та турботи стає важливою частиною турботи церкви про здорові відносини між її членами.